Фарбована лисиця в Ірпені: як депутатка Михайлина Скорик-Шкарівська різко змінила позицію щодо «Нових облич»

Ще 3 лютого 2025 року депутатка від партії «Голос» Михайлина Скорик-Шкарівська заявляла, що скликана Анжелою Макеєвою сесія Ірпінської міської ради є незаконною. Вона публічно висловлювала сумніви щодо легітимності цього процесу та й взагалі щодо присутності Макеєвої на посаді, адже її відсторонили. Дивлячись на все це, люди логічно стали вважати Михайлину такою собі опозиціонеркою до новообличчівського захоплення влади в Ірпені. 

Але вже 6 лютого її позиція кардинально змінилася. Вона не просто була присутня на позачерговій сесії, яку раніше критикувала, а й допомогла зібрати кворум та віддала вирішальний голос. Тепер депутатка виправдовується тим, що громада та її економіка не можуть стояти на місці. Вона свято вірить, що Анжела Макеєва дуже чесна і, звісно ж, нічого не змінювала у новому бюджеті та інших рішеннях. І це, запевняє Михайлина, все те ж, що готував ще мер Олександр Маркушин.

Це різке перевзування викликало шквал критики, здивування та розчарування серед мешканців міста.

І це логічно, адже ще донедавна Скорик-Шкарівська нібито підтримувала Маркушина, виходячи на мітинги разом з іншими жителями Ірпеня, та засуджувала рейдерське захоплення влади.

Окрім цього, було чітко видно, що з карплюківцями вона не дуже ладнає. Адже в минулому вони неодноразово намагалися дискредитувати депутатку, публікуючи відверто замовні матеріали, зокрема й про її роботу в журналістиці, бізнес та навіть особисте життя.

Трохи більше ніж тиждень тому, наприклад, на одному з новинних сайтів вийшов ось такий текст з посиланням на телеграм-канал «Депутати Ірпеня» (нагадуємо, що це ресурс політконсультанта Карплюка Петра Щербини). Тут розповідають, що Михайлина начебто причетна до зарплатних схем мера Маркушина. За словами їхніх «активістів», вона отримувала заробітну платню від міського голови з готівкових коштів, виведених ним через ці схеми.

І це насправді не найгірший матеріал, що робився про Скорик-Шкарівську з легкої подачі ексмера та його команди. У 2018 році на «Правді Ірпеня» (теж карплюківський ресурс) її звинувачували у зраді чоловіку-АТОвцю, заробітку на пільгах та подвійному житті. Ось вам яскрава цитата з цього тексту:

«Дізнавшись про те, що рада Ветеранів АТО при Ірпінській міській раді, яка була до речі створена набагато пізніше, ніж Михайлина створила нову родину, прийняла рішення виділити сім’ям загиблих земельну ділянку й однокімнатну квартиру. Скорик Михайлина вирішила, що мало отримала від держави і розпочала журналістську війну проти дочок Сергія Олександровича від першого шлюбу, які завжди жили з батьком. Шкарівська Маргарита Сергіївна і Шкарівська Ганна Сергіївна і отримали дану допомогу. Щоб приховати свою непорядність Михайлина в 2015 році (на момент, коли вже мала іншу родину) отримала посвідчення члена сім’ї загиблого, адже за законом ніхто не перевіряє наявність громадянського шлюбу. Дуже зручно: і дитина, і чоловік, і пільги за загиблого чоловіка і ще можна вимагати від держави, чого тобі на твій погляд не додали. Більше того, вона подала позов до суду, в якому намагається відсудити частину хати наших із Сергієм батьків».

Що ж змінилося за кілька днів? Як людина, що називала сесію нелегітимною, раптом вирішила взяти в ній участь і підтримати її рішення? Це запитання сьогодні ставлять багато ірпінців. Виходить, що всі заяви про принциповість та боротьбу за чесність були лише ширмою, а як тільки ситуація змінилася, Скорик-Шкарівська швидко переорієнтувалася.

Її голосування допомогло Анжелі Макеєвій легітимізувати власні рішення та зміцнити позиції в міській раді. Тобто фактично вона стала частиною процесу, який сама ж раніше називала незаконним. Дивно й те, що Скорик-Шкарівська, яка має великий журналістський бекграунд і працювала в антикорупційних ініціативах, не побачила очевидного конфлікту інтересів у своїх діях. Сьогодні ти захищаєш правду та справедливість, а завтра підтримуєш законність рішень, ухвалених особами, які обманом захопили владу.

Для багатьох це стало черговим доказом того, що в політиці немає постійних союзників і ворогів, є лише інтереси. У 2020 році на місцевих виборах Михайлина позиціювала себе як незалежну кандидатку, критикувала корупційні схеми в місті, заявляла про намір боротися за чесне самоврядування. Тоді боротьбу за посаду мера вона програла, але депутаткою в Ірпінській міськраді таки стала, бо люди їй довірились.

Як колумніст «Української правди» активно висвітлювала корупційні справи регіону, дерибани землі, затвердження генплану Ірпеня без належних громадських обговорень із силовим супроводом тітушок, незаконне утримування влади Володимиром Карплюком та виведення коштів з місцевого бюджету. 

На посаді заступниці міського голови Бучі Анатолія Федорука вона активно заявляла про те, як намагається робити місто кращим та боротися зі стереотипами в політиці. Але чомусь у 2023 році їхні шляхи з мером Бучі розійшлись і в фокусі лишився лише Ірпінь.

І ось тепер, коли дійшло до реальних справ, в яких треба обирати сторону, її такі нібито тверді принципи поступилися місцем політичній вигоді.

Що далі? Чи варто очікувати нових «переходів» від Скорик-Шкарівської, якщо ситуація знову зміниться? Чи означає це, що вона остаточно обрала сторону Карплюка і Макеєвої? Ці питання залишаються відкритими, але одне зрозуміло точно – її репутація сильно постраждала. Багато тих, хто ще недавно вважав Михайлину союзницею громади, тепер розчаровані її поведінкою.

В Ірпені завжди була складна політична ситуація, але цей випадок показав, що навіть ті, хто декларує демократичні цінності та боротьбу за справедливість, можуть легко їх зрадити, коли це стає вигідним.