Ірпінь Головне Ексклюзив

Корпорація зла: як партія «Нові обличчя» прийшла до влади та які темні секрети приховує

Жив-був якось дуже амбітний чоловік з великими планами захопити Київщину і набудувати там силу-силенну коробочок та ще й отримати багацько грошей за будівництво цих коробочок. Але от біда — плани постійно переривались якимись дурними дозвольними документами, комісіями чи усталеними правилами. 

Тоді цей дуже амбітний чоловік задумався і твердо вирішив: «Пора щось змінювати!» І замість змінитися самому та припинити створювати підозрілі забудови він вирішив зробити мудріше — взяти систему під контроль і робити «свої правила». Так і народився на світ славнозвісний проєкт під назвою політична партія «Нові обличчя». І на цьому, дітки, казка перетворюється на горор-історію.

Отож, як ви вже здогадались, наше сьогоднішнє розслідування проллє світло на деякі скелети у шафі політичного дітища ексмера Володимира Карплюка.

Як і нащо була створена партія «Нові обличчя»

Розпочнемо з початку. Володимир Карплюк ще на старті своєї кар’єри мав чітке бажання посісти тепленьке місце під сонцем на політичному полі. Вхід в політику йому забезпечив тогочасний ректор Податкової академії ексрегіонал Петро Мельник і став, так би мовити, наставником ексмера. Цей факт Володимир постійно спростовував, але згодом з’явилось фото, яке свідчить, що тоді студент разом з Мельником був на конференції «Партії регіонів».  

Проте на початку політичний шлях Карплюка був не дуже то й успішним. Після поразки на місцевих виборах 2010 року (його мрія стати мером так і не збулась і пост посів більш впливовий Володимир Скаржинський, якого лобіював Азаров) сім’я Карплюка разом із сім’єю Анатолія Федорука займалася будівельним бізнесом і забудовувала зелені зони регіону. Проте Карплюк всі ці роки готувався до реваншу. Він вибудував мережу своїх місцевих ЗМІ, розвинув рекламний бізнес — борди та сітілайти, який започаткувала на Вінниччині його мати. 

Але для того, щоб отримати безперешкодний контроль над земельними ресурсами громад та бюджетом, треба було не просто виграти вибори мера в Ірпені та Бучі, а й сформувати більшість в радах. Зрозумівши це, у 2012 році Карплюк вирішує заснувати партію «Нові обличчя».

Дебют новоствореної політсили

Після Революції Гідності, коли Скаржинського люстрували, Карплюк йде на дочасні вибори у 2014 році та вперше виграє. Але навіть маючи свою партію, політик все одно спробував увійти до штабу найбільш рейтингової на той час політсили – «Європейської солідарності». Коли ж перемовини зазнали невдачі, на місцеві вибори він повів свою команду. 

Першу кампанію представники «Нових облич» провели переважно на Київщині. І хоч вона була досить масштабною, але не дуже вдалась. Вибори до облради партія програла, а з 24 міст Київщини представництво партії отримали лише в 3 — Ірпінь, Боярка та Фастів.

Якщо говорити про партійну спроможність в області, то «Нові обличчя» охопили 47% округів. З них 5,5% кандидатів йшли шляхом паралельного балотування – подавались одразу в кілька рад чи в раду і на посаду мера.

Такі результати були дуже слабкими, враховуючи наскільки потужну рекламну кампанію організували представники партії. Рекламу активно розповсюджували навіть у Києві, де «Нові обличчя» не висували кандидатів. 

І, звісно ж, навіть тоді вже були скандали щодо недоброчесності їхньої реклами. Наприклад, у Боярці поширювали агітацію у стилістиці партії до офіційного призначення виборів. На них крупно зображено політичний бренд «Нові обличчя», а бренди парламентських партій зображені так, що нібито підтримують «Нові обличчя» і за розміром є суттєво меншими.

Більшість у радах вдалося сформувати завдяки хитрості. Для цього скористалися технічними проєктами — «Партією захисників вітчизни» та «Солідарності жінок України». Ці політичні сили подавали кандидатів лише в Ірпені, а не у 24 містах Київщини. Пізніше єдиною опозиційною силою тут залишилася «Свобода».

Дорвалися до влади

Після отримання бажаної посади, Карплюк почав масштабну забудову регіону без розвитку інфраструктури. Але знову виникли перешкоди: у 2016 році розгорівся новий корупційний скандал. Прокуратура почала проводити обшуки в мерів-кумів Карплюка і Федорука. Але вочевидь першому хтось «злив» інформацію про розслідування і він встиг втекти з країни. Кума, який жив з ним по суті через паркан він не попередив. Проте пізніше утікач таки повернувся в Ірпінь.

Тоді ж під прокуратурою влаштовували мітинги на підтримку Карплюка, за участь в яких, як зафіксували журналісти, платили по 60 грн та залучали адмінресурс. Партійці «Нових облич» влаштовували там цілу виставу: приковували себе наручниками до турнікетів, а потім організували танці.

Також у той час команда «Нових облич» активно намагалася захопити владу в селищі Коцюбинське для того, аби мати повний доступ до Біличанського лісу, який перед цим вже подерибанила рада попереднього скликання. Партійці організували 5 переворотів влади і щоразу скидали обрану громадою селищну голову Ольгу Матюшину, яка пообіцяла, що забудови лісу при ній не буде.

«Домашня» партія або чому «Нові обличчя» зосереджена лише на Київщині

У парламентських виборах 2019 року партія «Нові обличчя» участі не брала. Це яскраво свідчить про те, що це суто регіональний проєкт без планів на майбутнє брати участь в національних виборах. Тобто його, скоріше за все, створили лише з однією метою — утримувати позиції виключно в одній області, аби мати доступ до місцевих бюджетів і розподілу землі.

Навіть очільник політсили Карплюк на парламентських виборах балотувався як самовисуванець, хоча міг би йти під брендом своєї партії. І, можливо, він би це зробив, якби соціологічні дослідження в регіоні підтвердили, що рейтинг «Нових облич» зростає. Але, на жаль чи на щастя, група «Рейтинг» оприлюднила результати соцопитувань 2019 року, які показали, що у порівнянні з 2015 роком підтримка партії впала втричі. 

«Нові», але не дуже «чисті» обличчя

Пам’ятаєте, ми казали, що ще на початку шляху партія займалась недобросовісною рекламою? Так от, це стало буквально їхньою фішкою. За інформацією журналістів Громадського Руху ЧЕСНО, «Нові обличчя»  не звітувала про власну зовнішню рекламу та піарилась за рахунок бюджетних коштів та ГО, а імена спонсорів у фінансовому звіті були затерті, хоча ця інформація має бути публічною. 

Наприклад, на офіційному сайті партії значиться партійний офіс в Ірпені на Грибоєдова, 2, витрати на який не фігурують у звіті за 2016 рік. У тому ж році «Нові обличчя» задекларували і 0 гривень доходу. При цьому під час перевиборів до Коцюбинської селищної ради, команда проводила ремонтні роботи із використанням партійної символіки. Рекламні борди також жодним чином не відображалися у звітах, коли тривала передвиборча кампанія. Деякі борди маркували як рекламу однойменної ГО «Нові обличчя».

Цирк продовжується або місцеві вибори-2020

У медіа розповідають, що у 2020 році порушення виборчого законодавства супроводжували весь виборчий процес в Ірпені. Перед і під час виборів мешканці та поліція виявляли аномальний приріст виборців та навіть систему підкупу в місцевому податковому університеті. Всі ці ситуації, звісно ж, пов’язані з партією «Нові обличчя».

За місяць до виборів в Ірпені якимось дивом з’явилось аж 1889 нових виборців. В одній лише квартирі тодішнього керуючого справами виконкому Ірпінської міськради Дмитра Негреші зареєструвалось два десятки людей.

Також МВС повідомили, що у місті викрили мережу підкупу виборців, яку організував командир одного з факультетів Університету державної фіскальної служби України. Він виклав у мобільному застосунку вказівку, за якою курсанти повинні були прийти до однієї з виборчих дільниць Ірпеня та віддати свої голоси за відповідних кандидатів у депутати від партії «Нові обличчя». За один голос курсантам пропонували понад 1500 гривень.

Також тоді рекламні банери партії політсили прикрашали ледь не всі відкриті об’єкти, та сама партія до цього не мала стосунку. Наприкінці 2020 року стало відомо, що на проєкти, на яких піарились кандидати від «Нових облич» перед виборами, хочуть перерозподілити з бюджету майже 50 мільйонів. Зокрема, на майданчики на набережній, заміну вікон в під’їздах, капремонт покрівель, зведення тротуарів та підвищених переходів.

От і казочці кінець, а хто слухав — молодець

На цьому наша історія поки що завершується, але не тому, що більше немає що розповісти про «Нові обличчя». Просто якби ми взялися перераховувати всі їхні темні справи в одному матеріалі, вийшло б щось не менше за том «Гри престолів» чи «Володаря перснів».

Наостанок зауважимо, що зараз партія таки все більше втрачає підтримку серед виборців, які бачать їхні махінації. Але треба завжди бути обачними, бо у цих шахраїв, мабуть, таки є ще «тузи в рукаві», про які ми не знаємо.

Related Posts